Гірчиця Біла

Гірчиця - невибаглива рослина родини хрестоцвітих. Використовується як сидерат для дезінфекції ґрунту від хвороб, боротьби зі шкідниками та збагачення органікою. Очищає ґрунт від дротяників, нематод, шкідників картоплі та коренеплодів. Сіють 2-3 рази на сезон, починаючи з березня і закінчуючи за 2 місяці до морозів.

Посівна норма: 200-300 г на сотку.

Гірчиця (медонос/корм./сидерат) - однорічна рослина родини хрестоцвітих. Суцвіття у гірчиці верхівкове, багатоквіткове. Квітки лимонно-жовтого кольору. Плід - стручок, 2-4 см завдовжки.

Гірчицю використовують у такий спосіб:

• Зелене добриво. Після того як біомаса гірчиці розкладеться в ґрунті, вона стає легкозасвоюваним добривом, а ґрунт поповнюється органікою і гумусом. Гірчиця здатна поглинати складні поживні елементи, які недоступні іншим рослинам, і переводити в легкодоступні. Вона ефективно поглинає поживні елементи з оброблюваного пласта, запобігаючи їхньому вимиванню з основи.
• Кормова культура. У зеленій масі великий вміст протеїну в осінній період, але немає багато вітамінів і біологічно активних речовин. У гірчиці наявні токсичні глюкозиди гірчична олія. Їхня кількість збільшується в міру старіння рослин. Тому гірчицю на зелений корм і силос скошують до цвітіння. Її дають тваринам у суміші з іншими кормами не більше 20-30 кг/добу на одну корову. Після скошування краще використовувати корм протягом години, бо зелена маса самозігрівається і смакові якості падають. 
• Медоносна культура. Квітки гірчиці приваблюють бджіл своїм сильним і стійким ароматом. Бджоли збирають із квіток нектар і пилок. Медопродуктивність - 50-90 кг/га.